

Слово від 31 серпня 2025 року
Учора, під час молитви, Господь почав говорити до мене про чашників і Його Йосифів.
У цей час Божі Йосифи- ті, хто носив у серці сни й видіння, хто витерпів темряву в’язниці, хто тримався за слово Господнє в прихованому місці, у місці непомітності — будуть «згадані чашниками».
Я бачу, як Дух Господній зрушує чашників — тих, хто має прямий доступ до царів, лідерів і сфер впливу.
Довгий час вони, здавалось, забули — так само, як головний чашник забув про Йосифа, що страждав у в’язниці. Але тепер Господь чинить «божественне нагадування», і там, де люди забули, Господь каже: «Я не забув Своїх Йосифів, Моїх вибраних носіїв бачень і снів!»
Подих Божий приходить на пам’ять тих, хто має владу й вплив, і вони згадають і промовлять імена Моїх Йосифів — у правильному місці й у правильний час!
Йосиф не боровся. Він не намагався піднести себе, а чекав у в’язниці Божої волі на той момент, коли слово Господнє зустрінеться зі своїм часом Божого проявлення. І ось, коли криза прийшла до фараона, чашник раптом згадав: «Є там один чоловік…» (Буття 41:9–13)
Я бачу, що Йосифів будуть кликати з місць ув’язнення до рад царів, князів і навіть урядових лідерів, а чашники відкриватимуть двері одним простим актом «божественного згадування».
Я бачу, що царі скликатимуть Йосифів, бо їхня мудрість і стратегії потрібні в дні потрясіння, пробудження, відродження та реформації!
Не втомлюйтесь чекати. Не зневажайте затримку, бо в ній рука Божа зберігає й пересуває, творячи нові зв’язки: чашники — з Йосифами, а Йосифи — з фараонами.
Настав час надприродного згадування, і прийшла пора Божих поєднань і втручання для просування та утвердження Царства!
Друзі, я стверджую: в’язниця Йосифа стала горнилом і каталізатором, де його дар розпізнавання й тлумачення був відточений, де його характер був випробуваний у горнилі страждання, і де його залежність від Господа стала непорушною.
Те, що виглядало як затримка або навіть смертний вирок, було насправді Божим збереженням і підготовкою до підвищення!
Те, що виглядало як несправедливість і покарання, було надприродною Божою підготовкою до палацу!
У в’язниці Божої волі Йосиф навчився покладатися на Бога. Він побачив, що піднесення і становище приходять не від людей, а лише від Бога, і що коли приходить час повноти й пророчого виконання, ніхто — ні людина, ні брама, ні охоронець, ані фальшиве звинувачення чи брехня —не зможе стримати його від входження у місце царювання та відплати.
Бо від початку рука Божа тримала ключ від тюремних дверей до здійснення Його Божественного призначення!
#onbog