

7 листопада
Ці слова Господь сказав мені кілька місяців тому.
Я лежав у готелі в Мельбурні, Австралія. Мене підкосило — лице й рот перестали рухатися, тіло німіло, усе дзижчало, наче мене пробило струмом. Здавалося, що хтось встромив у моє горло стрілу, і вона паралізувала не тільки тіло, а й душу.
Я не можу описати той страх і жах, що мене охопили. Було відчуття, що навіть мій дух втрачає сили, і я вже на межі — от-от здамся.
Все було як у тумані. Важкість, безсилля, плутанина. Я ламав голову, що сталося, що я пропустив.
Але Дух Святий не відпускав. І тоді моя дружина — справжній воїн молитви — подивилась на мене й сказала: «Я знаю, що ти ледве говориш, але ти краще поклонись Богу— тільки так ти вийдеш із цього!»
Вона відразу зрозуміла, що це не просто фізичне — це духовна атака. Тим більше, що шість лікарів не могли нічого пояснити.
Я почав питати Бога: «Господи, що я зробив не так? Який дух я роздратував?» І тоді почув знову: «Чому ти приймаєш прокляття?» Я спитав: «Яке прокляття?»
І раптом усе стало ясно. Незадовго до цього я мав серйозне духовне протистояння в одному регіоні, де ми служили. Молитовного покриття було замало, і, схоже, ворог цим скористався. Але де була відкрита двері?
І тут один мій друг, який нічого не знав про ситуацію, написав мені повідомлення: «Нейт, я бачу гарпун у твоєму горлі. ВитягнI його!»
І тоді мене осінило. Кілька днів перед тим, після того духовного зіткнення, я просто втратив голос — і все. Але все почало валитися після одного моменту…
Я прийняв кілька фальшивих пророчих слів. Я був виснажений, відкритий після боротьби, і, не подумавши, прийняв їх у серце. І саме тоді прокляття «зайшло».
Двері були відчинені — я сам їх відкрив. І все почало розвалюватися.
Оце й тактика ворога — ударити тоді, коли ти найслабший. Підло, але ефективно.
І саме так зараз багатьох атакує ворог. Війна настільки сильна, що люди опускають руки, втрачають пильність — і в цей момент у їхнє життя заходять «троянські коні»: хаос, крадіжка, хвороби, розлад у сім’ї, фінансах, служінні.
Пам’ятаєш Іллю? У 1 Царів 19:2 Єзавель послала йому прокляття: «Нехай боги покарають мене, якщо завтра ти ще будеш живий».
І що сталося? Ілля злякався й сховався. Він хотів померти. Почувався самотнім і розбитим. Забув, хто він є, і перестав чути Бога.
Знайоме відчуття, правда? Можливо, і ти несвідомо прийняв прокляття — слова, які тебе зв’язали. Може, вони зачепили твоє здоров’я, сім’ю, фінанси чи покликання.
Але ось істина, яку Бог каже сьогодні: Ти не можеш бути проклятим! Не приймай це! Бо Ісус уже взяв на Себе кожне прокляття «Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас» (Гал. 3:13).
Єдина річ, яка може «вимкнути» цю істину, — це твоя згода. Якщо ти погоджуєшся з брехнею, ти відкриваєш двері ворогу. Але добрі новини: ти можеш їх закрити прямо зараз.
Давай зробимо це разом. Молитва розриву прокляття:
Ісусе, дякую Тобі, що на хресті Ти став прокляттям замість мене, щоб я міг мати свободу і нове життя (Гал. 3:13). Я проголошую, що кожне прокляття проти мене зламане Твоєю Кров’ю.
Я каюся за будь-яку згоду з брехнею, за будь-які слова або “пророцтва”, які я прийняв, не перевіривши їх. Я відмовляюся від них і руйную їхню силу над моїм життям. Я наказую кожному нечистому духові, пов’язаному з цими словами, забратися геть у Ім’я Ісуса!
Я закриваю всі двері, які відкрив через страх, втому, образу чи обман. Я покриваю їх Кров’ю Ісуса і запечатую Його Завітом. Жодна зброя, зроблена проти мене, не матиме успіху. Жодне слово, сказане проти мене, не здійсниться.
Я прощаю всіх, хто говорив чи діяв проти мене. Я звільняю себе від їхніх слів і від усіх душевних чи духовних зв’язків, що не від Бога. Я обираю благословляти, а не проклинати.
Святий Дух, наповни кожне місце в мені, яке було поранене або зайняте ворогом. Заповни мене Твоїм миром, Твоєю правдою і силою. Нехай кожне прокляття заміниться благословенням. Нехай тільки Твій голос визначає моє життя.
Дякую, Ісусе, що я — під Твоєю Кров’ю. Я вільний, я очищений, і жодна брехня ворога не має наді мною влади. В Ім’я Ісуса, амінь!
#onbog